Зміст
Що таке інфляція?
Інфляція — це зростання загального рівня цін протягом певного часу, яке відображає знецінення грошової одиниці та призводить до зниження купівельної спроможності населення. Тобто, коли інфляція збільшується, гроші втрачають свою вартість, і за ту ж саму суму можна придбати менше товарів або послуг.
Наведемо простий приклад. Скажімо, на початку 2020 року людина вирішила зберегти 1000 гривень, а дизельне пальне тоді коштувало 26 грн за літр. Тож у січні 2020 року відкладена тисяча конвертувалася у 38 літрів пального. За п’ять років ціни зросли, і наприкінці 2024 року середня вартість дизелю становила 52 грн за літр, тож зараз за 1000 грн можна придбати лише 19 літрів. Сума та сама, а товарів — вдвічі менше.
Інфляційні процеси тривають певний період, і мають різні наслідки для суспільства. Наприклад, помірна інфляція спонукає людей витрачати кошти, а не зберігати їх, таким чином стимулюючи економіку. Тоді як високе або неконтрольоване знецінення грошей негативно впливає на фінансову систему, спричиняючи зниження рівня життя та нестабільність у суспільстві.
Типи та види інфляції
Інфляція є показником знецінення національної валюти, наприклад, української гривні. Її класифікують залежно від чинників і темпів зростання. За швидкістю інфляція поділяється на такі типи:
- повзуча, або помірна — характеризується плавним підвищенням цін протягом тривалого часу, не перевищує 10% на рік;
- галопуюча — це стрімке знецінення грошей та падіння купівельної спроможності населення в діапазоні 10-50% щорічно;
- гіперінфляція — шалене та руйнівне для економіки здешевлення грошей, яке призводить до фінансового хаосу, може сягати 100%, 200%, а то й 1000% на рік.
Безпечним і стабільним вважається лише перший рівень. Другий уже потребує державного регулювання, а третій — радикальних рішень, включно з оголошенням дефолту.
Також фахівці виокремлюють такі види інфляції:
- за терміном дії: короткострокова, викликана раптовим збільшенням попиту й дефіцитом товарів, та довгострокова, до якої призвело друкування грошей;
- за ступенем прогнозованості: прогнозована, або передбачена, до якої мали змогу підготуватися всі суб’єкти економіки, та непередбачена, до якої не встигли адаптувати дії;
- за балансом: збалансована — коли ціни зростають поступово й рівномірно, та незбалансована — коли вони змінюються різними темпами;
- за охопленням: загальна (національного масштабу), яка поширюється на всі товари та послуги, та локальна, яка охоплює певні сектори економіки.
Ще існує прихована інфляція — це штучне обмеження споживчого попиту внаслідок товарного дефіциту, з метою втримання росту цін.
Інфляція: сутність, причини, чинники, наслідки
Зазвичай причиною росту цін стає збільшення сукупного попиту та витрат на виробництво. Інфляція попиту пов’язана зі зростанням економіки або додатковою емісією грошей, а інфляція пропозиції — з дефіцитом товарів.
До чинників, що провокують явище відносяться:
- збільшення попиту і скорочення пропозицій;
- падіння національної валюти: через зменшення експорту, економічні потрясіння, війну тощо;
- штучно завищені інфляційні очікування.
Наслідки можуть бути як негативними, так і позитивними, а саме:
- негативні: зниження купівельної спроможності, економічна невизначеність, зменшення інвестицій, зростання вартості життя, знецінювання національної грошової одиниці стосовно інших валют;
- позитивні (в умовах помірної інфляції): зниження боргового навантаження, зростання заробітної плати, стимулювання споживання та інвестування.
На наслідки впливають багато факторів: рівні й види інфляції, загальний стан економіки, політика уряду та Нацбанку.
Як захиститися від інфляції?
Від будь-яких фінансових коливань можна захиститися заздалегідь. Найпростішим способом є конвертування коштів у стабільну іноземну валюту: долари, євро або британські фунти. Також попит мають банківські депозити з рівнем дохідності, що перевищує інфляцію.
Депозитний вклад — це ефективний фінансовий інструмент для часткового захисту коштів від знецінення. Якщо процентна ставка перевищує рівень інфляції або дорівнює йому, реальна вартість грошей залишається незмінною та навіть зростає. У разі прогнозування значної девальвації національної грошової одиниці рекомендується частину коштів тримати на депозитах в іноземній валюті. Наприклад, Глобус Банк пропонує фіксовану ставку: як валютну, так і гривневу, що дозволяє передбачити точний розмір доходу за визначений період. Як альтернативу можна розглянути інші інструменти: інвестиції в дорогоцінні метали, цінні папери та нерухомість.
Широкий вибір фінансових послуг пропонує мобільний застосунок GlobusPlus. У додатку можна швидко оформити депозит у гривнях під 15.5% річних, або вибрати іншу валюту вкладу. Також у застосунку Глобус Плюс пропонується вигідний кешбек, а саме до 20% на обрані категорії. Для його отримання достатньо мати активну картку GlobusPlus.
Нещодавно Нацбанк України оприлюднив поточний макроекономічний прогноз щодо інфляційних очікувань. Базуючись на внутрішніх і зовнішніх економічних чинниках, регулятор прогнозує зростання інфляції у першому півріччі 2025 року, та подальше її сповільнення наприкінці року до 8,4%. Зважаючи на ці перспективи, захист коштів від фінансових коливань досі є актуальним питанням для українців. Надійним способом залишається відкриття банківського депозиту — у застосунку GlobusPlus це можна зробити за декілька кліків. Також рекомендується диверсифікувати ризики, а саме частину заощаджень перевести в активи, які менш піддаються знеціненню, як-от долар або євро.
